Не говори про доброту,
Коли ти нею сам
не сяєш,
Коли у радощах
витаєш,
Забувши про чужу
біду.
Бо доброта, не
тільки те,
Що обіймає тепле
слово.
В цім почутті
така основа,
Яка з глибин
душі росте,
Коли її не маєш
ти,
То раниш людяне
в людині.
Немає вищої
святині,
Ніж чисте сяйво
доброти.
Милосердя й доброта – як два крила, на яких
тримається людство. Чи втратило сьогодні свою цінність милосердя? Чи є поряд із
нами люди, які потребують допомоги?
В Україні мешкає близько двох мільйонів самотніх людей. Майже двісті тисяч із них не здатні подбати про себе. 15000 самотніх живуть у будинках-інтернатах. Усіх цих людей поєднує одне - немічність.
Мабуть, важко уявити, що люди можуть страждати
не лише від хвороб або бідності. Душевний біль може спричинити і холодна
байдужість оточуючих, непривітність. І як образливе слово може поранити душу,
так привітне слово може зцілити її.
Щорічно 3 грудня в Україні відзначають Міжнародний День людей з інвалідністю. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства.
З метою виховання доброти, терпимості та розуміння людей з різними фізичними вадами учні 5 класу переглянули мультфільм "Твори добро". Прогнозували ситуації та поведінку героїв. Учні 10 класу створили плакат у вигляді серця, як символ чуйності, людяності та милосердя. “Любити і допомагати” – такий девіз небайдужих, котрі не залишаються осторонь проблем людей - волонтерів. До Всесвітнього дня волонтерів учнівське самоврядування разом з учительським колективом надали матеріальну допомогу місцевим інвалідам. Серед яких є люди з діагнозом ДЦП.
